Кременецькі гори займають територію біля 20 тис. га і представляють собою північний карниз Волино-Подільської височини. Найвища її вершина 407 м над рівнем моря, розташована у західній частині Кременця (урочище Гниле озеро, де розташована спортивна база товариства "Колос" та санна траса. Урочище є найбільш привабливою рекреаційною зоною Кременця для розвитку літнього та зимового туризму).
   На території району є декілька гір, які мають неабияке значення як пам'ятки природи, історії. Серед них вирізняється Замкова, висотою 397 м над рівнем моря. Продовженням Замкової є гора Черча. Площа обох гір 34 га. Обидві вони взяті під охорону як пам'ятки геології, природи та історії.
   Дівочі скелі площею 50 га - одна з найпривабливіших територій. Це - цінна ботанічна, геологічна та палеологічна пам'ятка природи. Дівочі скелі відомі своїми печерами, одна з них - Студентська, довжиною 242 м. Вапнякові пісковики з ущелинами, нішами, велетенськими обвалами створюють неповторну картину, якою не можна не захоплюватись.
   Божа гора (площа 119 гектарів) одиноко розташувалась уже на рівнинній місцині неподалік села Великі Бережці. Її висота 365 метрів над рівнем моря. Гора - своєрідний останець, на вершині якої б'є джерело холодної води з домішками мінеральних солей. На схилах гори ботаніки нараховують 283 види рослин. Неповторність Божої гори полонить туристів та екскурсантів своею красою.
   Страхова гора (120 га), розташована на південно-західному напрямку від Кременця за селом Підлісці. Найбільшу площу займає гора Маслятин (638 га), яка розташована на південний захід від Кременця. Вона багата ендемічною та реліктовою рослинністю.
   Замикає пасмо Кременецьких гір гора Гостра (115 га) поблизу села Дунаїв.
   Багатий рослинний і тваринний світ Кременеччини. Ботаніки нараховують плнад тисячу видів рослин. Якщо брати до уваги флору України, то вона налічує майже 4,5 тисячі видів. Основне ядро Кременецьких гір становить лісова рослинність - 450 видів.
    У Кременецьких горах росте чимало лікарських рослин. Серед них - горицвіт весняний, конвалія, глід, кривавник, бузина чорна, омела, полин гіркий, подорожник та багато інших.
    На Страховій можна натрапити на рідкісну березу Клокова (береза чорна). Північний бік гори Черчі прикрашають кілька буків, яким понад 150 років.
    На околицях міста є рідкісна сосна пірамідальна, а в самому Кременці - пурпурнолистий бук, реліктове дерево гінкго, катальпа, азалія понтійська.
    Місто розташоване у низовині між горами, вкритими мішаними лісами. Серед дерев переважають сосна, дуб, граб, бук, ясен, інші дерева.
    У 1963 році Кременецькі гори оголошенні пам'яткою природи державного значення. А з 1990 року гори увійшли до державного природного заповіднику "Медобори".
    Крім Державного заповідника на території Кременеччини створено ряд заказників.
    До пам'яток садово-паркового мистецтва віднесено Білокриницький парк, створений в середині ХІХ ст. та Кременецький Ботанічний сад, заснований 1806 року, який займає 200 га.
    Практично, на території кожного заказника знаходиться водоймище, яке придатне для рибальства та відпочинку. Окрім цього Кременеччина багата ставками.
   Різноманітний і тваринний світ краю. На Кременеччині нараховується понад 200 видів наземних хребетних. Тваринний світ тут формується під впливом трьох зоогеографічних районів: Полісся, Карпат, Лісостепу.
   Особливо багатий світ птахів. Тут водяться дика качка, чирок-тріскун, бугай, мартин, гатія сіра і біла, лелека білий та ін.
    Чисельними є ссавці. Зоокрема, кріт, їжак, тхір, горностай, ласка, лисиця, заєць-русак, ховрах, хом'як, борсук, куниця лісова, видра, вовк та інші.
    Зростає кількість копитних, насамперед свині дикої, косулі європейської. Кліматизується плямистий олень.
    У кременці діє товариство мисливців та рибалок.
    Кременеччина споконвічно славиться своїми багатими мисливськими угіддями.
   Полювання на пернату дичину відкривається у другу суботу червня і триває до кінця грудня.
   Об'єктами полювання є дикі качки та гуси, лисухи, чирки, дикі голуби, бекаси та інші кулики.
   Найкращими угіддями вважаються Рудка, Польова гребля, Піщані кар'єри.
   Ліцензійне полювання на копитних (кабанів, косуль) розпочинається у жовтні, а на хутрових звірів (лисиць, та зайців) у другу неділю листопада.
    У розпоряджені любителів рибної ловлі є ставок, що належить товариству мисливців і рибалок, і розташований у 3-х км від Кременця.
    У водоймі водиться щука, окунь, карп, карась, лин, плотва та інші прісноводні риби.
    За помірну плату (3-5 грн.) можна успішно порибалити і на багатьох інших відомчих та орендованих угіддях, зокрема, Піщаних кар'єрах.
   Багаті Кременецькі ліси грибами та ягодами. Суниці і малини, чорниці і ожини, підосиновики і маслята, боровики і козарі, сироїжки і опеньки - ось перелік далеко не всіх трофеїв любителів тихого полювання.
    На території Кременецького лісництва є дві дачі, де туристам у природних умовах можна показати за загорожею свиней диких, оленів та косуль.
   Кліматичні умови охоплюють дві кліматичні зони - частину Волинсько-Подільського плато і Малого Полісся, що обумовлює порівняно м'яку зиму і не спекотне літо з великою кількістю опадів. Середньорічна температура сягає 7,2C. Порівняно тепле літо, морозна зима. Безморозний період становить 160 днів.