Костел св. Станіслава

    Збудований у 1854 - 1857 рр. За взірець будівничі взяли петербурський костел св. Катерини, споруджений за проектом відомого французького архітектора Жана Тома де Томона.
    У храмі є надзвичайно цікавий пам'ятник Юліушу Словацькому - робота знаменитого скульптора Вацлава Шимановського, установлений у 1910 році з нагоди століття від дня народження поета.

    На початку XVI ст. у центрі міста з'явився дерев'яний парафіяльний костел. У ньому 1606 р. оселилися ченці францисканського ордену. 1830 - 1831 рр. за розпорядженням царя Миколи І францесканський монастир закрили, а його споруди передали православній церкві. 6 (18) грудня 1832 р. колишній костел висвятили в Миколаївський собор.

    Бароккові будівлі колишнього єзуїтського колегіуму, споруджені за проектом архітектора Павла Гижицького у 1731 - 1753 рр. У ценрі - пишний костел з багатьма пілястрами, карнизами, нішами. Його висота 42 м. Це найвища споруда Кременця. До костелу літерою П прилягають двоповерхові будівлі. 1805 рік зусиллями вчених і громадських діячів Тадеуша Четського й Гуго Колонтая відкрилася Волинська гімназія. У 1819 р. її реорганізували у Волинський ліцей - елітарний освітній заклад вищого типу. У 1833 р. за наказом царя Миколи І навчальний заклад перевели в Київ, де наступного року на його основі відкрили Університет св. Володимира.

    Унікальна споруда XVII - XVIII ст., зведена в стилі барокко. Будинок перебудований. Складається з двох будинків покритих двосхилими дахами, що мають одну спільну внутрішню стіну. Характерні оригінальні карнизи, надвіконні та наддверні деталі, своєрідні балкони із залізною огорожею роботи місцевих спеціалістів.

    Споруджений у 1760 році у стилі класицизму. Складається з церкви (будована, як костел реформаторів), келій та надбрамної дзвіниці, а також великого подвір'я з садом.
   

    Збудований в першій половині XVIII століття (до 1750 р.) за проектом архітектора Юзефа Гофмана. Будівлю витримано в романтичному стилі з елементами мавританського (йдеться про центральну частину сучасного приміщення) колориту.
    Пам'ятка цікава, як взірець забудови палацового типу того періоду.
    Споруда вирішена в традиціях класицизму.
    Навколо вілли англійським садівником Діонісієм Міклером було розбито парк. В кінці ХІХ ст. садиба належала графу Павлу Олександровичу Демидову

    Історія дерев'яної церкви, що затишно вписалась у невисокий пагорб, пов'язана зі святою Параскевою П'ятницею. На прохання жителів міста у 1633 р. церква була перенесена з П'ятницького цвинтаря. В 1670 р. її спалили татари. Відбудована церква проіснувала до 80-х років ХІХ ст. У 90-х роках ХІХ ст. побудували нову за типовим проектом, який існував на той час у кожній єпархії.

    У 1902 - 1905 рр. на краю військового містечка збудували велику церкву імені св. Інокентія Іркутського, якого вважали небесним покровителем полку.
    Військове містечко за роки революції та громадянської війни було зруйноване, а храм, що якось уцілів, у 1919 р. переосвятили в ім'я Покрови Пресвятої Богородиці.
    В оздоблені Полкової церкви головна роль відведена художнім і технічним якостям цегли. Формами храм нагадує російські церкви XVII ст., наслідування яких на схилі імперії Романових вважали прикметною ознакою "національного стилю".

    На північному схилі гори Воловиці розкинулося Польський цвинтар - кладовище католицької громади Кременця, започатковане 1890 року.

    На мальовничому пагорбі під горою Чернечою (колись тут стояла церква великомучениці Параскеви П'ятниці) біліють кам'яні хрести П'ятницького кладовища. За місцевою легендою цей цвинтар називають ще Козацьким.

    До початку Другої світової війни в Кременці була численна єврейська громада.
    На схилі однієї з гір добре збереглося єврейське кладовище, якому майже п'ять століть.

    Над містом нависає стрімка Замкова гора, що піднімається над рівнем моря на 397 метрів. Гору завершують мальовничі розвалини старого замку збудованого у ХІV-XV ст. із каменю-пісковика.
    Гора ще носить умовну назву Бона, що походить від імені дружини польського короля Сигізмунда 1, який подарував їй в 1536 році Кременець і навколишні села.
    Нині залишки Кременецького замку стоять, як свідки героїчної минувшини народу у боротьбі за свободу і незалежність ріднокраю.

    Унікальний пам'ятник історії та культури, один з найбільших діючих в Україні православних чоловічих монастирів, який виник у середині ХVI ст.
    Спочатку тут, на Почаївській горі, знаходилась одна дерев'яна церква. Значно пізніше була змурована - Успенська, при якій після 1597 року постав Почаївський монастир. В 1833 році монастир одержав статус Лаври.